Меню
Герої не вмирають
Банери

Сьогодні, 16 вересня, відзначають День пам’яті українських журналістів. Він встановлений у 2007 році з ініціативи Національної спілки журналістів України.

726768

Цього дня вшановують пам’ять усіх загиблих журналістів, тих, хто відійшов у вічність за останні десятиліття – був убитий, загинув за нез’ясованих обставин чи змушений був накласти на себе руки.

Цього року День пам’яті українських журналістів збігається з днем пам’яті засновника “Української правди” Георгія Гонгадзе, викраденого і вбитого 16 вересня 2000 року.

Журналістський мартиролог був відкритий майже одразу зі здобуттям Україною незалежності – відтоді, за ці 25 років, в Україні загинуло понад 70 журналістів. Серед них – люди, які дотримувалися різних політичних поглядів.

У більшості випадків злочини проти журналістів залишаються нерозкритими, у кращому випадку на лаві підсудних опиняються виконавці, але зовсім не замовники. Одні з цих справ є резонансними, прізвища вбитих журналістів добре відомі, інші – лише раз, у вигляді скупого повідомлення, з’являються в інформпросторі і зникають. День пам’яті українських журналістів – нагода їх згадати.

Георгій Гонгадзе, загинув 17 вересня 2000 року707228_1476854

Гонгадзе — український опозиційний журналіст, відомий своїми критичними антивладними виступами. Засновник та перший головний редактор “Української правди”. Серед багатьох перших матеріалів в інтернет-виданні публікувалися матеріали щодо Леоніда Кучми та його оточення.

Ігор Александров, загинув 7 липня 2001 року707228_1476859

Ігор Александров — працював телеведучим та головним редактором місцевої телерадіокомпанії у Слов’янську, Донецької області. Александров — автор серії телепередач “Без ретуші”, в якій йшлося про зв’язки місцевого криміналу з правоохоронцями.

Олександр Кривенко, загинув 9 квітня 2003 року707228_1476863

Кривенка журналісти називали редактором від Бога. У свої 30 він став метром української журналістики. Олександр був головним редактором популярного наприкінці 80-х на початку 90-х років часопису “Пост-Поступ”.

Згодом було телебачення, зокрема 1+1, заснування журналу “ПІК” та створення “Громадського радіо”.

Тарас Процюк, загинув 8 квітня 2003 року707228_1476868

Тарас Процюк знімав на відео розстріл “Білого дому” в Москві, військові конфлікти у Нагірному Карабасі, Придністров’ї, Чечні), на теренах колишньої Югославії, Близькому Сході, Афганістані. Активно висвітлював в Україні громадянську акцію “Україна без Кучми”. Процюк надавав свої відеоматеріали українським телеканалам, які через цензуру не могли знімати резонансні події.

Українець знімав бойові дії в США з балкону готелю-хмарочосу “Палестина”, коли в нього вистрілив американський танк. Троє журналістів були поранені, Тарас Процюк та іспанський оператор Хосе Коусо загинули.

В’ячеслав Веремій, загинув 19 лютого 2014 року707228_1476874

В’ячеслав Веремій був провідним журналістом газети “Вести”. У своїх публікаціях висвітлював гострі соціальні теми, проводив розслідування, писав репортажі щодо Євромайдану та Євроінтеграції.

У ніч проти 19 лютого В’ячеслав з колегою поверталися з роботи на таксі. Дорогою він помітив озброєних “тітушок” та намагався їх сфотографувати з машини. Озброєні люди почали розгойдувати авто, витягли водія й пасажирів і почали їх бити. Двоє людей отримали травми — журналіст помер у лікарні швидкої допомоги від вогнепального поранення.

Сергій Сухобок, загинув 13 квітня 2015 року707228_1476888

Сухобок працював журналістом з 1998 року. Починав оглядачем тижневика “Діловий Донбас” (сам журналіст родом з Донецька). З 2000 по 2001 рік був одним із засновників і менеджерів, а також заступником головного редактора інтернет-видання ProUA. З 2001 по 2009 — один із засновників і менеджерів, співредактор інтернет-видання “Обком”. Останнім часом працював фрілансером.

Павло Шеремет, загинув 20 липня 2016 року707228_1476933

Є автором низки документальних фільмів, серед яких “Дике полювання”, “Осетрова війна”, “Чеченський щоденник”, “Страта Саддама. Війна без переможця”.

У 2012—2016 роках вів блоґ журналіста в інтернет-газеті “Українська правда”.