25 серпня 2016 року голова Здолбунівської райдержадміністрації  Сергій Кондрачук  привітав учасників національно-визвольного руху на Здолбунівщині, які брали реальну участь у боях, із 25-ою річницею незалежності.

На жаль, на сьогодні, на цьому світі залишилося лише чотири ветерани…

 Якимчук Ганна Олексіївна, 1926 р. н., нині проживає у Здолбунові. Ще молодою дівчиною приймала участь у боях поблизу с. Буща, була зв’язковою, розносила грипси.
1

 Максись Віра Пилипівна, 1926 р. н., теж зараз мешкає у Здолбунові. Була репресована, відбувала покарання у концтаборах Тайшету. На сьогодні – важко хвора.3 4

 Поліщук Олексій Борисович, 1926 р. н., проживає у Мізочі. Під час бойових дій  мав псевдо «Племінник», «Сич». У бою на Гурбах він, потрапивши під мінометний обстріл, був поранений. Але чоловіку вдалося вийти з оточення та залишитися живим. Олексій Боросович розповів, що з моменту створення очолював братство вояків ОУН-УПА у Мізочі. «Колись у мене було 22 хлопці, тепер я лишився сам» – розповідає він.5 6

 Мартинюк Іван Лаврінович, 1929 р. н., проживає при доброму здоров’ї у Дермані-2 . Учасник бойових дій поблизу с. Лючин Острозького району та с. Івачків Здолунівського району. Мав псевдо «Синок» (бо був наймолодшим). Одразу видно, що Іван Лаврінович непересічна, цікава особистість. Чоловік люб’язно показав нам фотографії своєї родини, які датуються 20-30 р.р. минулого століття та розповів багато цікавих історій.7 89

Усі ветерани УПА отримали солодкі подарунки та годинник із надписом «Україна». Словом, за яке вони боролися та ризикували життям…