Меню
Герої не вмирають
Банери

У відповідності до статті 1233 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт як нотаріальна дія не має чітко визначеного місця його вчинення. Він може бути посвідчений як державним, так і приватним нотаріусом, органами та посадовими особами, які входять до складу системи нотаріату, а також посадовими особами, яким чинне законодавство надає право посвідчувати заповіти; останні за своїм значенням прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Заповідач визначає зміст заповіту та його основні положення. Заповідач має право:

  • призначити коло спадкоємців;
  • визначити обсяг спадщини;
  • зробити заповідальний відказ;
  • покласти на спадкоємців інші обов’язки;
  • скласти заповіт з умовою;
  • підпризначити спадкоємця, якщо основний спадкоємець помре до відкриття або в момент відкриття спадщини (одночасно зі спадкодавцем).

Визначаючи коло спадкоємців, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб. Водночас заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування особу (осіб), яка є його спадкоємцем за законом. Проте право спадкодавця у цьому питанні має деякі обмеження. Закон визначає коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині (стаття 1241 ЦК України). До таких осіб належать: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти; непрацездатна вдова (вдівець); непрацездатні батьки спадкодавця. Обов’язкова частка складає половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

Заповіт має бути складений у письмовій формі, підписаний особисто заповідачем, із зазначенням місця і часу складення заповіту.

Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається перед його підписом.

Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою особою. Фізична особа, на користь якої складено заповіт, не вправі підписувати заповіт за заповідача.

На бажання заповідача, а також у випадках, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися за присутності не менше ніж двох свідків.

Свідками можуть бути особи з повною цивільною дієздатністю. Свідками не можуть бути: нотаріус, особи, на користь яких складено заповіт, члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом, особи, які не можуть самі прочитати або підписати заповіт.

При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається, згідно з вимогами ст. 56 Закону України «Про нотаріат».

Заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не спричинило незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.

За заповітом майно може бути заповідане лише у власність.

Нотаріус при посвідченні заповіту зобов’язаний роз’яснити заповідачу зміст статті 1241 ЦК України про право на обов’язкову частку у спадщині, зміст статті 1307 ЦК України щодо нікчемності заповіту на майно, яке є предметом спадкового договору та статті 1254 ЦК України про право заповідача на скасування та зміну заповіту.

Заповідач має право у будь-який час скасувати чи змінити заповіт (стаття 1254 Цивільного кодексу України). У цьому полягає свобода заповіту.

Заповіти, складені та посвідчені, змінені або скасовані в установленому законодавстві порядку, підлягають обов’язковій реєстрації у Спадковому реєстрі у порядку, установленому Положенням про Спадковий реєстр.
Завідувач Здолбунівської державної нотаріальної контори Наталія Довгалюк.

Анонси подій
Банери

Листопад 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Жов    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30